
Всесвітній тиждень підвищення обізнаності про проблему стійкості до протимікробних препаратів, 18–24 листопада 2025
Загальна інформація
Стійкість до протимікробних препаратів – серйозна проблема не лише для України, а й неабияка загроза для людства.
Стійкість до протимікробних препаратів виникає тоді, коли мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки або паразити) набувають захисту від ліків, що мають їх знищувати.
Причини виникнення
Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків, використання антибіотиків без лікарського призначення та недотримання пацієнтом призначеного курсу лікування.
З кожним неправильним використанням антимікробного препарату якісь із бактерій виживають. Вони розмножуються далі, і нове покоління цих бактерій вже неможливо знищити цим антибіотиком.
Наслідки антибіотикорезистентності
Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції стає важко або неможливо вилікувати.
Це може призвести до того, що інфекційні хвороби, які сьогодні лікуються швидко й без наслідків, наприклад, пневмонії, можуть стати смертельно небезпечними для багатьох людей.
За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей були пов’язані з антибіотикорезистентністю, зокрема 1,27 мільйона смертей були безпосередньо спричинені нею.
Якщо антибіотики перестануть діяти, 3 з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю, 5 з 1000 жінок не виживатимуть після пологів, лише чверть людей, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися.
Український контекст
Стійкість до протимікробних препаратів у час війни особливо небезпечна.
За правильного застосування протимікробні препарати рятують життя пораненим і хворим військовим. Проте якщо у пораненого військового є стійкість до антибіотиків, це сильно ускладнює його лікування й одужання.
Військова модель функціонування системи охорони здоров’я передбачає велику кількість евакуаційних етапів. Це підвищує ризики додаткового інфікування пацієнтів патогенами, не чутливими до багатьох поколінь антибіотиків, а також їхнє поширення між різними лікарнями.
В Україні розповсюдженою є практика самолікування інфекцій антибіотиками без консультації з лікарем, що призводить до поширення антимікробної резистентності. Це відбувається через можливість купити антибіотики без рецепта лікаря.
Яких заходів вживає держава
Серйозним кроком для розв’язання проблеми неконтрольованого відпуску антибіотиків стало запровадження з серпня 2022 року електронного рецепта на них. За весь час було виписано 933 тисячі електронних рецептів на антибіотики.
Електронний рецепт можна отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації із сімейним лікарем. Для пацієнтів він є додатковим кроком до зручного, а головне – безпечного отримання потрібних ліків.
До того ж функціонал електронного рецепта дозволяє зробити частковий відпуск ліків і розділити покупку на декілька разів. При цьому отримувати повторно рецепт у лікаря не потрібно – фармацевтичний працівник поставить на інформаційній довідці штамп «Відпущено» та зазначить кількість відпущеного препарату.
У 2015 році ВООЗ запустила Глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів.
Україна долучилася до неї кілька років тому.
Згідно з наказом МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614, у кожному стаціонарі незалежно від форми власності має бути запроваджена система профілактики інфекцій, адміністрування протимікробних препаратів, створений відділ з інфекційного контролю. Загалом передбачений цим наказом комплекс заходів дозволить покращити ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їхню профілактику, оптимізує використання антибіотиків та знизить поширення антимікробної резистентності.
Продовжується навчання за такими напрямами: клінічна фармація, інфекційний контроль, мікробіологічні дослідження.
Крім того, МОЗ наказом від 23.08.2023 № 1513 затвердило новий Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою». Він визначає, які антимікробні препарати, в яких випадках і за якими механізмами мають призначати лікарі пацієнтам, щоб досягнути якісного та безпечного лікування з мінімальними ризиками поширення антимікробної резистентності.
Рекомендації
Щоби запобігти розвитку стійкості до протимікробних препаратів, пацієнтам варто:
- Приймати протимікробні препарати лише за призначенням лікаря, у жодному разі не займатися самолікуванням! Не використовувати антибіотики при вірусних інфекціях.
- Проходити повний курс лікування згідно з призначенням лікаря, не пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стало краще.
- Не використовувати протимікробні препарати, які залишилися після курсу лікування.
- Не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування.
- Дотримуватися правил особистої гігієни. Мити руки з милом упродовж щонайменше 40 секунд перед приготуванням та вживанням їжі, після приходу з вулиці, відвідування вбиральні.
- Робити усі щеплення за календарем, а також рекомендовані вакцинації, зокрема від грипу та ковіду. Ці захворювання викликані вірусами, але вони можуть ускладнюватися бактеріальними інфекціями.
- Готувати їжу безпечно. Ретельно мити овочі та фрукти, добре термічно обробляти м’ясо, рибу, творог, мати окрему дошку для м’яса і ретельно її мити, дотримуйтеся правильних умов зберігання продуктів.
- Користуватися бар’єрними засобами контрацепції. Вже зараз існує антибіотикорезистентна гонорея, яка дуже важко піддається лікуванню. Те саме може статися з іншими інфекціями, які передаються статевим шляхом.
Щоб запобігти та зменшити поширення стійкості до антибіотиків, медичні працівники можуть:
- Забезпечувати чистоту своїх рук, інструментів, медичного обладнання, та приміщень лікарні.
- Призначати протимікробні препарати лише тоді, коли вони необхідні, відповідно до чинних галузевих стандартів.
- Говорити з пацієнтами про те, як правильно приймати протимікробні препарати, про стійкість до антибіотиків та про небезпеку їхнього неправильного використання.
- Комунікувати з пацієнтами про профілактику інфекцій. Вакцинуватися самим та пояснювати важливість своєчасного вакцинування пацієнтам.
Білоцерківська районна філія ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ»
